Уривок з Розділу 4 Крила Остари

Ашула прикусила губу. Після того, як дізналася про шалену різницю у віці з Асвальдуром її мучило питання. Прийти до Ноа соромилася, а раз у Кірш'ї у нас така відверта розмова чому не спробувати? Цікавість урешті переселили та Ашула наважилась. 

—   Невже всі ці роки в нього не було дружини? — повірити в таке —  дуже важко, зважаючи на всю вроду, харизму та високий статус шамаха.

Крш'я відповів не одразу, лише як перейшли місток і стали перед діркою в стіні, з якої проглядалась стежка до забутої каплички. 

—   Розумієш, сестро, Асвальдур покохав богиню. 

Певно очі її стали кругліші за Місяць. 

—   Що?! — важко видихнула, смикнула руку на себе і заклякла. — Але ж богиня це лише...

—   Казка? — Кірш'я похитав головою. — Я бачив її, сестро, Ренон теж. З нас трьох Асвальдур зустрічався з нею так часто, що став направду одержимим. Еліна нудилась в полоні чорного храму. Дітьми ми навіть не знали про існування полонянки. А Ноа її знайшов та пробудив.

Ашула не знала що відповісти, та й навряд чи могла говорити. Від здивування в неї відвисла щелепа, а язик приріс до рота. Вона по дурному в'ялилася на шамаха, наче на рожеву корову. 

— Я щойно сказав, що твоя богиня існує, але ти, здається, злякалася? Які ви фанатики все-таки дивні, — Кірш’я гмикнув.  — Брата вважали її голосом, її мазунчиком. Він в той час був наче навіжений. Захоплення переросло в кохання, кохання у відданість, відданість в жертовність… Брат ладен був померти якби вона звеліла. 

— Але ж… Богиня? Як же це можливо… — Ашула спантеличено закліпала. Згадалося як він молився перед храмом Елевтіна, як здивувався почувши історію про обранця обгині. То невже Елевтіном був Асвальдур? От звідки народилася та легенда про закоханого в Богиню святого? І от чому вона виглядала такою неповною, спотвореною. Шамах, що закохався у Богиню... Нарешті більш-менш привівши думки до ладу, приголомшено прошепотіла.

 — То Ноа ніколи не був із жінкою? — Ні, це також неможливо. Ішхатан поводився надто відверто та впевнено. Це вона недосвідчена залякана чоловіками соромилась навіть глянути на нього, а Ноа точно знав, що робить.

— Чому ж не був? Він же у нас не аскет. Були в нього жінки, — Кірш’я почесав гладеньке підборіддя. — Просто то все була Вона. Загалом це дуже складно пояснити та ще складніше зрозуміти. Повір, сестро, з мене вийде поганий оповідач. Якщо хочеш попитай у Ноа. Упевнений, він радо поділиться усілякими інтимними подробицями.

Ашула зашарілася і відвела погляд. Даремно вона запитала. Цікавість тепер гризла ще сильніше. Що Кірш'я мав на увазі кажучи «то все була вона?»