Ви знали, що перших роботів створили 400 років до нашої ери?
Пристібайтесь, адже ми стрибаємо на кілька століть назад, задовго до того, як Сірі стала особистим помічником, а робот пилосмок почав кататися по квартирі та лякати котів. Так, ми говоримо про ранніх роботів та автомати, але якщо ви уявляєте собі Wall-E або Термінатора, я зруйную ваші очікування. Автомати минулих часів усе ж були далекі від сучасних технологій. Але ідея мені так сподобалася, що в Крилах Остари ми частенько чуємо про автоматонів а в другій книзі побачимо різні їхні види ^^
Почнемо ми з Давньої Греції, приблизно 400 років до нашої ери. Одним з перших автоматів було створено грецьким інженером Героном з Александрії. Він побудував повністю автоматичний театр, здатний виконувати п'єсу тривалістю 10 хвилин - практично епізод вашого улюбленого ситкому, чи не так? І це було справжнім дивом давнього світу.
Приблизно в 350 році до нашої ери Архітас, як кажуть, сконструював і побудував дерев’яного голуба з повітряним або паровим двигуном, який міг змахувати крилами і літати в повітрі. До наших днів не дійшло жодних схем чи прототипів птаха, тому сучасні вчені можуть лише здогадуватися про те, як він функціонував.
У 13-му столітті ерудит Аль-Джазарі на території сучасного Іраку створював свої неймовірні автомати. Він вигадав машини на водному приводі, які показували час. Кожні півгодини маленька механічна пташка чіпляла, а рухомі фігури вказували час. Він винайшов механізованого слугу для вина, годинники з водяним приводом і навіть машину для прання, яка автоматично пропонувала користувачам мило та рушники. Згідно з його «Книгою знань про геніальні механічні пристрої», опублікованою в 1206 році, він також розробив автоматичний оркестр з водяним приводом, який міг плавати в озері та забезпечувати музику під час вечірок. Пристосування включало оркестр із чотирьох учасників — арфіста, флейтиста та двох барабанщиків — у супроводі екіпажу механічних веслярів, які «веслували» музикантів навколо озера. Водний оркестр працював за допомогою обертового барабана з кілками, які приводили в дію важелі для створення різних звуків, та інші елементи дозволяли музикантам і членам екіпажу здійснювати реалістичні рухи тіла.
І ми просто не можемо забути про Леонардо да Вінчі у 15-му столітті, цього генія Ренесансу. Серед його численних ідей, він розробив плани гуманоїда робота, броньованого лицаря, який міг сидіти, махати руками та рухати головою та щелепою.
«Механічний монах» 16-го століття. Згідно з легендою, син і спадкоємець Філіпа II отримав травму голови, і король поклявся небесам, що зробить диво, якщо хлопчика врятують. Коли принц одужав, Філіп II доручив годинникарю та винахіднику на ім’я Хуанело Турріано створити реалістичну копію улюбленого францисканського монаха Дієго де Алькала (пізніше святого Дієго). автомат Турріано висотою 15 дюймів приводиться в дію за допомогою накрученої пружини та використовує набір залізних кулачків і важелів для переміщення на трьох маленьких колесах, прихованих під чернечим одягом. Штучні стопи рухаються вгору та вниз, імітуючи ходьбу, а очі, губи та голова монаха рухаються, схожі на реальні жести.
«Срібний лебідь», який все ще функціонує, — це пташиний автомат, спочатку створений шоуменом Джеймсом Коксом і годинникарем Джоном Джозефом Мерліном у 1773 році. Використовуючи три заводних двигуна, цей твір відтворює сцену лебедя, що чиститься, що пливе в дзюркотливому струмку. Важелі та пружини дозволяють птахові згинати шию та відкривати дзьоб із приголомшливою реалістичністю, а різноманітність розподільних валів і скляних стрижнів створює ілюзію рухомого водоймища з плаваючою рибою — одну з яких лебідь, здається, ловить і їсть.
Згодом, у 18-му та 19-му століттях, особливо в Європі, було створено більше складних автоматів. Майстри створювали витончені твори, які могли імітувати людські рухи з дивовижною точністю. Письменник, Музикант і Маляр - створені П'єром Жаке-Дроз - були шедеврами технології, які могли писати, грати музику та малювати. Тобто у нас були роботи-музиканти, навіть до того, як ми мали електрогітари!
Прикладом може слугувати "Писар". Цей величний автоматміг пірнути перо у чорнило та писати. Так, ви правильно почули! Він міг писати повідомлення з такою точністю, яка б зробила навіть найвправнішого каліграфа заздрим. Рухи були настільки життєвими, що майже можна було почути скрежіт пера по паперу.
Але зачекайте, це ще не все. Жаке-Дроз не зупинився на створенні письмових автоматів. Він також створив "Музиканта" та "Малювальника". "Музикант" був дивом музичного таланту, відтворюючи різні інструменти з неймовірною майстерністю. А потім був "Малювальник", автомат, здатний малювати складні малюнки. Він тримав перо та відтворював твори мистецтва з неймовірною точністю.
Тепер звернімо свою увагу на інший куточок світу. У Японії, в період Едо (1603-1868), майстри, відомі як Каракурі, створювали витончені автомати. Ці ляльки Каракурі виконували складні рухи та дії, часто під супровід музики. Деякі з них були призначені для подачі чаю або розваг гостей, інші демонстрували акробатичні витівки або навіть виступали в театральних виставах. Ці складні механізми захоплювали глядачів та демонстрували багату культурну спадщину Японії.
Ранні роботи та автомати були першопрохідцями, відкриваючи шлях до технологічних чудес, які ми насолоджуємо сьогодні. Вони нагадують нам, що інновації не мають меж, а людська уява може здійснити неможливе.
Тож наступного разу, коли ваш GPS приведе вас безпечно додому, або ваша автоматична кавоварка врятує ваше ранкове кавопити, подумайте про Герона з Александрії, Аль-Джазарі, Леонардо да Вінчі та П'єра Жаке-Дроз. Бо без них і їх дивовижних ідей, наш світ міг би бути трохи менш магічним.
Comments