top of page

Вітаю!

Це блог сайту Айї Неї, де можна прочитати про творчі новини, а також цікаві статті присвячені міфології та фентезі.

Нетжеру

Деякі герої з Нетжеру. Так, я його пишу (я пиишу). Пам'ятаєте, що це дилогія про стародавній Єгипет?

У рядок:

Тій - лікарка, Менкаур - меджай, Сахур - хірург, Урі - знайда, Адая - син шейха пустельників, Аментет - Господарка Прекрасного Заходу.


_______

— У палаці не спокійно, — схилилась до її вуха та зашепотіла. — Кажуть юну богиню викрали!

— Неферен зникла? — злякалась Тій, хитнулася вбік. Подруга притисла палець до вуст і налякано заозиралась. Не дарма ж казали, що в палаці несу-біті стіни мають вуха й очі. — Я думала, вона просто захворіла. Ми з дядечком щойно бачили її… — Тій затнулась. — Вона весь час мовчала та сиділа за завісами.  

— Не хвора, -- заперечила Міба схвильованим шепотінням. -- За тими завісами лежить лялька.   -- гаремниця зойкнула і раптом вся сполотніла, гострі пазурі  вп'ялися в зап'ясток. 

— Що сталося? Тобі зле? — злякалася Тій, подруга аж позеленіла. 

— Ні! Тій, схилися! Хутко!

— Що? — Тій отетеріло смикнулась, а тоді почула кроки й озирнулася. Якраз вчасно щоб зустрітися з гострим поглядом княжича Аха. На мить забула, що потрібно дихати, тіло заклякло й стало зовсім не слухняним. Він направду був прекрасний як казали та найбільш  вражала ця владна постава та величавість у кожному жесті. Він теж помітив її, кутик вуст смикнувся догори. Та за мить увагу Тій захопив інший чоловік, що крокував праворуч від намісника та тримався поряд з ним. Менкаура так само її помітив і привітно кивнув. Коли нігті Міби вп'ялися в зап'ясток, дряпаючи шкіру до крові, Тій нарешті притисла руку до грудей та схилилась перед Вранішнім Сонцем, вчасно, хоча однаково заслужила невдоволено бурмотіння його ескорту. 

— У нас гості? — запитав Аха котрогось з писарів, що крокували слідом за живим богом плентаючись в спідницях. 

— Не звертайте уваги, пане, це лише лікарка Тій, названа донька Гонереба, — відповів писар, відмахнувшись від Тій немов від комашні. 

— Он як, — Аха натомість сповільнив крок і зупинився перед Тій. — Батько дуже цінує Гонерба. Я також читав деякі його праці. Він учив нас з сестрою читати й писати. Не знав, що у нього настільки вродлива донька та ще й лікарка. Жінка-сахур -- це справжній скарб. 


2 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Норд зі зрізами!

Нарешті їде до мене і з наступного тижня поїде до читачів! 🥰

Comments


bottom of page