Деякі герої з Нетжеру. Так, я його пишу (я пиишу). Пам'ятаєте, що це дилогія про стародавній Єгипет?
У рядок:
Тій - лікарка, Менкаур - меджай, Сахур - хірург, Урі - знайда, Адая - син шейха пустельників, Аментет - Господарка Прекрасного Заходу.
_______
— У палаці не спокійно, — схилилась до її вуха та зашепотіла. — Кажуть юну богиню викрали!
— Неферен зникла? — злякалась Тій, хитнулася вбік. Подруга притисла палець до вуст і налякано заозиралась. Не дарма ж казали, що в палаці несу-біті стіни мають вуха й очі. — Я думала, вона просто захворіла. Ми з дядечком щойно бачили її… — Тій затнулась. — Вона весь час мовчала та сиділа за завісами.
— Не хвора, -- заперечила Міба схвильованим шепотінням. -- За тими завісами лежить лялька. -- гаремниця зойкнула і раптом вся сполотніла, гострі пазурі вп'ялися в зап'ясток.
— Що сталося? Тобі зле? — злякалася Тій, подруга аж позеленіла.
— Ні! Тій, схилися! Хутко!
— Що? — Тій отетеріло смикнулась, а тоді почула кроки й озирнулася. Якраз вчасно щоб зустрітися з гострим поглядом княжича Аха. На мить забула, що потрібно дихати, тіло заклякло й стало зовсім не слухняним. Він направду був прекрасний як казали та найбільш вражала ця владна постава та величавість у кожному жесті. Він теж помітив її, кутик вуст смикнувся догори. Та за мить увагу Тій захопив інший чоловік, що крокував праворуч від намісника та тримався поряд з ним. Менкаура так само її помітив і привітно кивнув. Коли нігті Міби вп'ялися в зап'ясток, дряпаючи шкіру до крові, Тій нарешті притисла руку до грудей та схилилась перед Вранішнім Сонцем, вчасно, хоча однаково заслужила невдоволено бурмотіння його ескорту.
— У нас гості? — запитав Аха котрогось з писарів, що крокували слідом за живим богом плентаючись в спідницях.
— Не звертайте уваги, пане, це лише лікарка Тій, названа донька Гонереба, — відповів писар, відмахнувшись від Тій немов від комашні.
— Он як, — Аха натомість сповільнив крок і зупинився перед Тій. — Батько дуже цінує Гонерба. Я також читав деякі його праці. Він учив нас з сестрою читати й писати. Не знав, що у нього настільки вродлива донька та ще й лікарка. Жінка-сахур -- це справжній скарб.
Comments