top of page

Вітаю!

Це блог сайту Айї Неї, де можна прочитати про творчі новини, а також цікаві статті присвячені міфології та фентезі.

Крила Остари


Ашула вистрибнула із засідки вхопила його за плечі й смикнула з такою силою, що непроханий гість ледь не втратив рівновагу. Каптур злетів на плечі відкривши обстрижене волосся, на вусі  гойднулась золота сережка із зеленим камінчиком. Він глухо зойкнув, проте опиратися не став. 

Непроханий гість виявився юнаком трохи  нижчим за неї та доволі тендітної статури. Ашула міцно притисла його, з легкістю знерухомивши.  

— Завмри, — прошипіла вона приставивши крис до горла. — Інакше пошкодуєш, зрозумів? Хто ти? Навіщо слідкував за мною?  

Вона вдавила лезо сильніше, трохи подряпавши білу шкіру. Роздратовано тернулася щокою о плече, прибравши мокру прядку з очей.  Вода цівочками стікала по вилицях, підборіддю і  важко скрапувала на плечі й комір його білої  сорочки, заляпувала заношений плащ. Юнак важко дихав у міцних обіймах. 

— Це я, Амар, — схвильовано прошепотів він. — Пробачте, я не хотів вас лякати. 

Ашула опустила лезо, схопила плече юнака і ривком розвернула  до себе обличчям. Це справді був він. Морські очі сяяли від хвилювання. Щоки й високі вилиці вкрили червоні плями. Юнак виглядав не стільки наляканим, скільки збудженим! Ашула миттю згадала, що досі стоїть в спідньому, і що мокра тканина обліпила її стан та принади. Вона відпустила юнака, і стрімко повернулась на берег,  поспіхом перевдяглася у сухий одяг.  

— Амаре, що ти тут робиш? — насунувши чорні шаровари, вона озирнулася. 

Хлопець все ще стояв у затінку і весь час спостерігав за нею. Та що з ним таке?! 

— Пробачте, я не знаю… Насправді я не пам'ятаю, хто я і звідки, — знітився Амар, нарешті відводячи погляд. — А ви тоді назвали моє ім'я та здається впізнали мене. От я і подумав, що маю вас розшукати… 

Він глипнув на неї, і блакитно-зелені очі схвильовано блищали в сутінках. Невже збирався плакати? Цього лише не вистачало.

— Ти не знав свого імені? — Ашула повільно наблизилась до юнака. — Як це може бути?

— Я втратив пам’ять, — Амар не зводив з неї погляду, говорив впевнено та все ще трохи засоромлено. Схоже, не бреше. — Нічого не пам'ятаю.

Ашула розгублено почесала підборіддя. Як таке могло статися? Востаннє, коли вона бачила Амара він рятува дітей від страхала. 

— Благаю, пані, скажіть, що ви знаєте щось про мене?! Хто я такий?

Ашула схвильовано зітхнула, серце все ще гупало в грудях. 

— Направду я не знаю, хто ти такий, — впіймавши погляд повний розчарування та болю, вона поквапцем пояснила. — Я зустріла тебе у Венетії рік тому. Коли ми з Ноа шукали  вхід до Урорта. Тоді ти грав з дітьми і я помітила тебе. А коли впала аномальна ніч,  я відвела тебе до храму Елевтіна. Там на тебе чекала дівчини, вродлива білявка, вона виглядала як уродженка Великого дому. Ти, до речі, теж.

— І це все? — прошепотів Амар з розпачем.

— Це востаннє, коли я тебе бачила. Пробач, Амаре. Я не знаю хто ти й звідки. Не певна, що зможу згадати обличчя тої дівчини, якщо зустріну її, — Ашула стенула плечима, страшенно не хотілося засмучувати юнака. — Це була наша єдина зустріч.

— Зрозуміло, — промовив він і задумливо поглянув кудись вдалечінь. Трохи помовчав і нарешті промовив, важко зітхнувши.   — Тоді, можна я залишусь з вами?

— Що?! — Ашула отетеріла від його слів, рвучко виструнчилась.  Амар благально поглянув на неї, стиснувши м'які вуста. Відповісти вона не встигла,  кущі розкрилися і на стежку вийшов Кірш’я.

-- Шамах?! -- схлипнув Амар та налякано забурмотів молитву під носа. 

— Так, що тут відбувається? --  Кірш'я  зацікавлено глянув на  преляканого юнака, тоді глипнув на Ашулу та широко всміхнувся, демонструючи гострі різці. -- Ти знайшла нам вечерю, сестро? Дякую за турботу.

Амар здригнувся, розпачливо закліпав і позадкував до дерева.

-- Ні, не лякайся! -- Ашула потяглась до нього, вхопила за плече, утримуючи на місці. -- Не зважай на Кіршя. Він так жартує. 

Шамах відкинув голову та зареготав, цілком вдоволений собою. 


______

Убивши людину, Ашула Айшар стає непрощенною. Вона втратила дім та родину, а для заробітку змушена пірнати за Межу й повертати втрачені речі. Одного дня Ашула дізнається, що її брат зник, шукаючи потужний артефакт, що здатний зупинити руйнацію світу. Тепер на Ашулу чекає небезпечна подорож до Епіцентру, де народилася загадкова Пітьма. А ще цілий клубок таємниць, інтриг та змов, у які Ашула вплуталась разом із Ноа — шамахом, якого викликала з підземного світу. Що чекає на них за Межею? Чи встигне Ашула врятувати брата? І, врешті, що таке ця "Пітьма" та як вона народилася?

2 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Норд зі зрізами!

Нарешті їде до мене і з наступного тижня поїде до читачів! 🥰

Comments


bottom of page